До уваги запитувачів інформації

        Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

 Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.

         Запити на інформацію подаються до сільської ради в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача, в робочий час з понеділка по п’ятницю  - з 08.00 до 12.00 та з 13.00 до 17.00 год.

- на поштову адресу: 59123, Вижницький район, Чернівецька область, село Конятин, вул. Центральна, 162;

- на електронну адресу: konyatinsr@ukr.net

- за телефоном: +380967334334

- особисто до: Конятинської сільської ради, Вижницький район, Чернівецька область, село Конятин, вул. Центральна, 162;

•         Довгопільського старостинського округу (Вижницький р-н, Чернівецька обл., с. Довгопілля, вул. І. Миколайчука, 24);

•         Яблуницького старостинського округу (Вижницький р-н, Чернівецька обл., село Яблуниця, вул. Головна, 48).

Письмовий запит може бути подано:

у довільній формі відповідно до вимог, встановлених статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та має містити: прізвище, ім'я по-батькові (для фізичних осіб), найменування організації та ПІБ представника – для юридичних осіб або об’єднання громадян; поштову адресу або адресу електронної пошти, номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі;

шляхом заповнення форми запиту яку можливо отримати в приміщеннях сільської ради, старостинських округів за адресами зазначеними вище.

          Якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його оформляє відповідальна особа в приміщеннях, зазначених в пункту 2.3 цього Порядку, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, контактного телефону, та наданням копії запиту особі яка його подала.

           Під час подання запиту на інформацію запитувач повинен зазначити зручну форму її отримання.

          У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

          Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, відповідно до встановлених норм витрат   на копіювання  або друк документів, що надаються за запитом на інформацію. 

          Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Рішення про відмову приймається за наявності таких умов: запитувана інформація фактично відсутня в розпорядженні сільської ради та відсутній юридичний обов’язок володіти такою інформацією. Якщо у сільської ради є обов’язок мати певну інформацію щодо якої надійшов запит, але фактично вона відсутня, то в цьому випадку не можна відмовити в задоволенні запиту за пунктом 1 частини першої статті 22 Закону. В такому випадку відповідний структурний підрозділ повинен – залежно від способу набуття запитуваної інформації – створити або отримати її та задовольнити запит.

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Обмеження доступу до інформації застосовується, якщо наявні одночасно такі три умови: 1) існує законний інтерес, для захисту якого потрібно обмеження в доступі; 2) поширення інформації може завдати істотної шкоди вказаному законному інтересу; 3) така істотна шкода переважає суспільний інтерес в отриманні інформації. Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Лише після застосування «трискладового тесту» допустиме обмеження доступу до публічної інформації, заборона на поширення якої встановлена безпосередньо Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою та має ґрунтуватися на наявності підстав обмеження у доступі, які становлять зміст «трискладового тесту». З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:

- якому з перелічених у пункті 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інтересів (далі - правомірні інтереси) відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу;

- у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу; яким є причинно-наслідковий зв'язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації;

- чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Наявність інформації в затвердженому переліку службової інформації не є підставою для автоматичного обмеження доступу до неї.

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком.

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити:

- відмову в задоволенні запиту на інформацію;

- відстрочку задоволення запиту на інформацію;

- ненадання відповіді на запит на інформацію;

- надання недостовірної або неповної інформації;

- несвоєчасне надання інформації;

- невиконання розпорядником обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

- інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

- ненадання відповіді на запит;

- ненадання інформації на запит;

- безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

- не оприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

- надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

- несвоєчасне надання інформації;

- необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

- нездійснення реєстрації документів;

- навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

      Запитувач інформації може звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу порушень вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». 

 

 

 

 

Гід державних послуг. Банер