ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Село Самакова розташоване за 6 км. на південь від річки Черемош. З села видніється широка панорама гір нашого району, хутори, села Верховинського району, гора Скупова та гора Піп-Іван. Межує: на півночі - с. Конятин, хутори с. Довгопілля; на пн.-сх. - с. Малий Дихтинець; на сході - хутори с. Киселиці: Гробище, Широкий; на заході - хутори с. Яблуниця; на півдні - Яблунецька полонина. Від села Самакова проходить автомобільна дорога з твердим покриттям, яка з'єднує з районним центром - 36 км., і обласним центро - 120 км. З Самакови до районного центру можна добратись шосейною дорогою через с. Конятин в об'їзд, або пішим ходом навпростець - 14 км. (3 год.).

Наші гори багаті на підгірні джерела, які утворюють багато потічків. Ці потічки наповнюють два найбільші потоки, де один іде на схід, а другий - на північ.

З нашого села беруть початок багато потічків, які зливаються у два найбільших потоки: Самківський і Юринець. Самаківський потік тече на півпічний захід і впадає в річку Черемош. Юринець впадає в Дихтинецький, який тече на північний схід і впадає в Путилку.

ЛЕГЕНДА ПРО СИНІВ - СЕМАКІВ

Як гарно у горах Карпатах,

Як гарно на рідній землі

Гуцульська старенька хата

І гори навкруг чарівні

В тій хаті старенькій 

Створилося диво

Сім діток маленьких

Вродилось єдино.

Вмивала вдовиця їх

Ревно сльозами

І виховала їх

Синами - соколами

І вдались вони

Один у один

На мамину втіху

Раділи й вони

Всі знали їх добре

Й тяглися з усюд

До семаків на пораду

Йшов з усіх сторін люд

І весело, й радісно жилося 

Вдова зігрівала своїм їх теплом

Берегли й шанували неньку свою

З роботою запобігали її дорогу

Та кралась хвороба й забрала її

Лишилися хлопці - сирітки одні

Молилися Богу за долю свою

Вона дарувала дива чарівні

І стали вони робить - майструвать

Всім людям талантом своїм догождать

Чи ложку, чи берівку змайстують вони

А Бог їм ділив свою благодать.