Роз’яснює Держпраці: чи можна оплачувати час простою із розрахунку середньої заробітної плати?

Державна служба України з питань праці роз’яснює: простій – це зупинення роботи, викликане
відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною
силою або іншими обставинами.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого
Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної
ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або
для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним
зберігається середній заробіток.
В той же час, норми і гарантії в оплаті праці, передбачені Кодексом законів про працю, є
мінімальними державними гарантіями.
Додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги може
передбачати колективний договір.
Таким чином, оплата часу простою із розрахунку середньої заробітної плати проводиться у випадках,
передбачених законодавством та/або відповідно до колективного договору.