Електронне адміністрування ПДВ - важливий ресурс для збільшення надходжень

Головне управління ДПС у Чернівецькій області

       просить розмістити інформаційні матеріали

Електронне адміністрування ПДВ - важливий ресурс для збільшення надходжень

Про це наголошує в інтерв’ю заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Микола Загарюк. 

Миколо Васильовичу! Сплату податку на додану вартість в Україні запроваджено ще у 1992 році, і з того часу в суспільстві викриття та ліквідації схем зловживань з ПДВ найбільш обговорювана тема. Що можете розповісти про ситуацію зі сплатою та відшкодуванням ПДВ в області?

Вдосконалення адміністрування ПДВ дійсно пройшло довгий і складний шлях –від паперових декларацій до системи електронного адміністрування, яка діє сьогодні. (Система електронного адміністрування ПДВ розпочато в тестовому режимі з 1 лютого 2015 року). 

Сьогодні весь процес адміністрування ПДВ: від реєстрації платником ПДВ до сплати та формування Реєстру заяв на відшкодування ПДВ здійснюється повністю он-лай. У системі електронного адміністрування ПДВ міститься вся інформація про об’єкти оподаткування, податкові зобов’язання в розрізі суб’єктів господарювання за КВЕДами і товарними групами (УКТЗЕД). 

Також не менш важливо, що повноцінно працює електронна система управління ризиками при адмініструванні ПДВ, котра автоматично зупиняє реєстрацію ризикових податкових накладних. 

Тобто електронне адміністрування податку на додану вартість ефективно сприяє стабільній сплаті податку на додану вартість та його відшкодуванню. 

Загалом за п’ять місяців цього року бізнес області перерахував до бюджету майже 421,5 млн грн податку на додану вартість. У порівнянні з 2020 роком зростання склав 20,5 відсотки, або 71,8 млн грн. 

Це значна сума надходжень, особливо якщо врахувати карантинні обмеження, і складає майже 16,5 відсотків від усіх надходжень, що забезпечені до Зведеного бюджету платниками області. 

Щодо відшкодування ПДВ. То ще з 1 квітня 2017 року запущено єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Даний реєстр прозорий та автоматичний і повністю унеможливлює корупцію при відшкодуванні ПДВ. 

Відшкодування відбувається в хронологічному порядку (підприємець, який перший подав, першим отримує кошти за всіх інших рівних умов) та на щоденній основі. 

Зокрема, впродовж січня - травня буковинським платникам податку на додану вартість відшкодовано на рахунки понад 111,1 млн грн, що 27,8 відсотків більше ніж за відповідний період 2020 року. При цьому кількість декларантів зменшилася з 97 до 85. 

Разом з тим, упереджено 2,9 млн грн неправомірного відшкодування ПДВ. І це вказує, що податківцям необхідно ще більш уважно стежити за законністю формування податкового кредиту. 

Чи аналізуєте ви запитання які надходять від платників щодо Система електронного адміністрування ПДВ?

Там ми проводимо постійний моніторинг запитань від платників– під час особистих зустрічей, гарячих ліній та інших заходів. Відповіді на які обов’язково публікуємо. Серед найбільш запитуваних у цьому році обрали ТОП- 6. 

Чи може платник податку повернути на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ надміру сплачену суму податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності?

Якщо надміру сплачена сума податкових зобов’язань з ПДВ, яка виникла у зв’язку з уточненням показників податкової звітності, зарахована до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ , то платник податку може повернути таку суму на електронний рахунок. 

Яким чином платникам податку на додану вартість отримати інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ?

Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платники можуть отримати через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет»/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F1402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку». 

Чи може платник ПДВ поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування якщо його поточний рахунок заблоковано (арештовано)?

Нормами чинного законодавства не передбачено поповнення платником ПДВ рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування, якщо поточний рахунок платника ПДВ заблоковано (арештовано). 

Де в Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ?

Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ». 

Який порядок врахування у реєстраційній сумі сум ПДВ за податковими накладними, які несвоєчасно зареєстровані в ЄРПН?

Якщо платник податку своєчасно не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та відповідно не зменшив реєстраційну суму на суму податку, зазначену в таких податкових накладних, то після подання звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за відповідний звітний період, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, що визначені у податкових накладних, які не зареєстровані в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, своєчасно не зареєстрованих в ЄРПН. 

Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, та розрахункової суми (SНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних. 

Які реквізити слід зазначати у полях платіжного доручення у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ?

У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях необхідно зазначати: 

у полі «Отримувач» – назву платника; 

 у полі «Код» – податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах; у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»; 

 у полі «№ рахунка» – номер рахунка за стандартом IBAN. 

У полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок». 

Подайте заяву за формою № 5ДР для вчасного отримання ППР по місцевих податках

Заступник начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Тетяна Булавка нагадує, що  всі громадяни, зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви. 

Відеоматеріал https://cv.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/7643.html

Запитання від платника: Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе платниками єдиного податку?

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області роз'яснюють, відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОП - платники ЄП зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). 

Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, у разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем. 

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 

Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП - платниками ЄП – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ. 

У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем. 

Буковинські суб'єкти господарювання сплатили до казни понад 35,6 млн гривень рентної плати

У Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області повідомляють, з початку року платники податків Буковини перерахували до зведеного бюджету понад 35,6 млн грн рентних платежів. 

У розрізі платежів, найбільше надійшло – майже 22 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Також платники сплатили понад 6,8 млн грн рентної плати за спеціальне використання води. Крім того, до бюджетів надійшло 6,8 млн гривень рентної плати за користування надрами. 

Відтак, до державного бюджету спрямовано понад 18,2 млн грн рентних платежів. У свою чергу, за січень – травень 2021 року, згідно з розподілом коштів у розпорядженні місцевих громад регіону залишилось  більше 18,1 млн грн надходжень від користувачів природних ресурсів. 

У разі виявлення несправностей в роботі РРО/ПРРО – необхідно повідомити контролюючі органи

Про це роз’яснюють у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області. Відтак, суб’єкт господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язаний у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових  операцій  (далі – РРО)  чи  програмного РРО (далі – ПРРО) повідомити про це центр сервісного обслуговування та контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків. 

Терміни, протягом яких суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, встановлені п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). 

Так, у разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю, повідомлення в довільній формі надсилається письмово або засобами телекомунікацій до: 

 контролюючого органу, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків – протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження; 

центру сервісного обслуговування – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження. 

У разі виявлення несправностей ПРРО суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою формою. 

Форму № 2-ПРРО «Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317  (додаток 2 до Порядку № 317). 

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю. 

Проте, звертаємо увагу, що за непроведеннярозрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.